Accept Symponic Terror - бенефіс Вольфа Хоффманна

25 квітня Accept повернулись в Україну з оновленим складом й виступили в палаці Україна в супроводі національного академічного оркестру.

В минулому році зі складу Accept пішов один з засновників гурту – бас-гітарист Бальтес й таким чином єдиним, хто залишився в команді з оригінального складу виявився Вольф Хофманн. Він й був головною діючою особою на сцені.

Для справжніх фанів гурту концертна програма не була сюрпризом, а от для тих, хто полюбляє heavy metal в загалом, не намагаючись дослідити всі альбоми та виступи гуртів мабуть було несподіванкою, що перші 5 пісень виконувались без вокаліста. Й взагалі, це були не пісні гурту, а классика світової музики – виконувались твори Мусоргрського, Бетховена, Вівальді й Моцарта. Й тільки на шостій композиції на сцену вийшов Марк Торнільйо, якій вже понад 10 років виступає разом з Accept. Втім сцену він ще декілька разів покидав, й на цей час увага глядачів була прикута до пристрасного дуету Хоффманна та скрипальки.

Для тих, хто не був в захваті від такої програми й поєднання металу з класичною музикою (сподіваюсь, що таких не було, але..) були й більш “металеві” й важкі речі: це й Metal Heart, без якого неможливо уявити виступ гурту, й виконані вже на біс Teutonic Terror та Balls to the Wall.

Й окремим рядком про персонал Палацу Україна, точніше про охоронців. Я розумію, що цей зал орієнтований на концерти трохи іншого формату, але.. охоронці не знали й не були готові до дуже простих речей. По перше, це абсолютне нерозуміння термінів “фотопасс”, “аккредитованний фотограф” – як в армії старих часів. “По уставу не положено – йдіть здавайте в камеру схову”. По друге, на самому початку виступу охоронці підбігли до фотографів й прогнали їх з під сцени, мотивуючи це тим, що перші три пісні знімати категорично заборонено. Перепитую “ви нічого не плутаєте, не навпаки?” Ні, впевнені в своїй правоті й всіх загоняють по сидячих місцях. Дякую організаторам, що допомогли в обох випадках. Швидко й вчасно. Те, що рок та метал музику слухають зазвичай стоячи (стрибаючи) для охоронців теж було несподіванкою й вони всіх постійно просили сісти на місця. Тут хоча б є аргументація – все ж таки, якщо задні ряди залишаться сидіти, то ті, хто стоять попереду будуть заважати. Але ж вставати намагались майже всі. Й ті, хто стояв під сценою в проході не заважали взагалі нікому… Але… Охорона така охорона.

сетліст виступу був наступний: