Долгожданный альбом Drudkh — Їм часто сниться капіж (They Often See Dreams About the Spring) доступен в сети!Альбом вышел 9 марта, на лейбле Season of Mist.
Трек-лист:
Накрита неба бурим дахом…
Текст
Накрита неба бурим дахом, мов бронза, ніч тьмяніє й стигне. Як вбиті в ніч горючі цвяхи, холонуть зорі в сині криги. Насуплений, їдкий, запеклий заслониш очі лунатичні, бо твоє серце — чорне пекло, середньовічне і містичне. Тремти в цей вечір забобонний, мов астролог, дивися в зорі! Хай всіх, хай всіх, як ти, бездомних пригорне ніч, вогонь і море!. (Богдан-Ігор Антонич, «До холодних зір», 1936)
У дахів іржавім колоссю…
Текст
У дахiв iржавiм колоссю Никає мiсяць кривавий, Удосвiта серп укосить Молоду зiв’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке, Як виють собаки на мiсто Гей кликом тисяч i тисяч! Я знаю: загину високий, В повiтрi чистiм i синiм. Мене над мiстом повiсять: Зорi досвiтнiй в око, В холодне око дивитись. (Майк Йогансен, поезія «Я знаю: я загину», 1920 р. з антології «Обірвані струни», 1955 р.) заслониш очі лунатичні, бо твоє серце — чорне пекло, середньовічне і містичне. Тремти в цей вечір забобонний, мов астролог, дивися в зорі! Хай всіх, хай всіх, як ти, бездомних пригорне ніч, вогонь і море!. (Богдан-Ігор Антонич, «До холодних зір», 1936)
Вечірній смерк окутує кімнати…
Текст
Вечірній смерк окутує кімнати Настирливим роєм гризких комах. Голосять спомини довкола хати. У душу кане втома й дивний жах… В тремтючому, розвійному просторі Зринає ряд скривавлених облич. Очей тривожні блиски, душі хорі… Гуде проклін, і глухо свище бич. А над усім симфонія природи. …Померло сонце, важкокрила ніч Розсадовилась, топче всі народи І злобно гонить сон із людських віч. Далеко, десь у чорній, дикій глуші, На дні самім, захлипується жаль… Це плачуть скорбні, впавші в боях душі, Та плач той глушить бич і синя сталь… (Василь Бобинський, поезія «Вечірня Мелодія», 1917 р.)
За зорею, що стрілою сяє…
Текст
За зорею, що стрілою сяє, побреду, неначе тінь. Розгорнулась льодовим розмаєм синьо-срібна далечінь. Зоряна безодня, шлях широкий, в темряві загасне спів. Тільки місяць — сторож одинокий береже моїх слідів. (Богдан-Ігор Антонич, поезія «За зорею, що стрілою сяє…», 1933 р.)
Білявий день втомився і притих…
Текст
Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий час спиняється у них, Поломеніє пізньою красою, Немов на обрій зводить за собою Примари мрій криваво-золотих; І дня нема. Та променисто-ніжний На ясне небо, на простір надсніжний Розлився світ і не пускає тьми; Лиш місяць срібний тихше і смутніше Ті ж візерунки темносині пише На білих шатах пишної зими. (Павло Филипович, поезія «Білявий день втомився і притих…» зі збірки «Земля і вітер», 1922 р.)
Как и ранее, для лирики используются стихи различных украинских поэтов.
Альбом ждал давно и с легким опасением — боялся разочароваться, как, например от последнего релиза Summoning. Опасения не оправдались. Всё лучшее, что есть у Drudkh есть в полной мере на этом альбоме. Атмосфера, отличная композиторская работа, привычный мощный вокал. При этом альбом нельзя назвать самоповтором, самоплагиатом. Скорее продолжением и развитием предыдущего творчества. 10 из 10 и никак иначе.
